Протягом останніх кількох місяців Лебединський міський художній музей ім. Б. К. Руднєва вагомо поповнив свою мистецьку колекцію і зміцнив матеріальну базу завдяки дарункам мистців та друзів музею. 

Перший цінний подарунок музеєві зробив відомий і вельми талановитий сумський скульптор Богдан Йосипович ЛЮКЛЯН після своєї персональної виставки моделей пам’ятників знаменитим лебединцям для міста Лебедина. Він подарував нетрадиційне погруддя молодого Тараса Шевченка і скульптурну голову Івана Багряного. Сподіваємося, бюст юного Кобзаря стане окрасою майбутньої виставки до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка.

Другим дарувальником виступив наш земляк, вчений-економіст, кандидат економічних наук Михайло Сидорович ШКУРКА, який нині мешкає в Києві. І хоча останні кілька років він прикутий до інвалідного візка, проте продовжує активно займатися науково-дослідницькою діяльністю, зокрема в галузі історичного краєзнавства і мистецтвознавства. Його перу належать розвідки з історії села Михайлівки Лебединського району, про гетьмана-страдника за Україну Павла Полуботка, про Воскресенську церкву в Лебедині, про відомого українського поета-романтика Михайла Петренка тощо. 1 липня Михайло Сидорович подарував частину своєї приватної бібліотеки Лебединській центральній районній бібліотеці, а музеєві ¾ 3 книги видатного українського мистецтвознавця Павла Миколайовича ЖОЛТОВСЬКОГО:

1)            «Український живопис XVII—XVIII ст.»  (К.: «Наукова думка», 1978, 328 с., іл.).

2)            «Малюнки Києво-Лаврської іконописної майстерні: Альбом-каталог» (К.: «Наукова думка», 1982, 288 с., іл., 1451 позиція в каталозі малюнків).

3)            «Художнє життя на Україні в XVI—XVIII ст.»  (К.: «Наукова думка», 1983, 180 с., із них 70 стор. займає ілюстрований «Словник художників, що працювали на Україні в XІV—XVIII ст.»).

П. М. ЖОЛТОВСЬКИЙ (* 1904 — † 1986) — доктор мистецтвознавства (1981), основоположник мистецтвознавчої науки в Україні. Як науковець і музейний працівник зробив безцінний внесок у дослідження і збереження пам'яток сакрального мистецтва України. Творча активність — головна риса Павла Жолтовського, людини і вченого. Його наукові інтереси були неподільно пов'язані з музейництвом, колекційно-експедиційною роботою. Його доля багато в чому була схожою з долею іншого визначного українського мистецтвознавця, нашого земляка Стефана Андрійовича ТАРАНУШЕНКА (* 1889 — † 1976). За понад 60 років своєї трудової діяльності Павло Жолтовський обстежив усю Україну («Ступанієм та п'ядієм обміряв Україну», — згадував учений), побував на Кавказі, в Білорусі, Росії, зорганізував більше 200 експедицій та наукових відряджень. Активна творча праця вченого була перервана 1933 року його арештом. Він був засуджений за надуманим звинуваченням у «контрреволюційній діяльності» до 3 років ув'язнення у виправно-трудових таборах і протягом 10 років за ним зберігалось обмеження щодо місця проживання. Лише 1946 року Павло Жолтовський повернувся в Україну, приїхав до Львова, де прожив решту життя — 40 років.

У науковій бібліотеці музею раніше вже були 3 книги знаменитого мистецтвознавця:

1)            Визвольна боротьба українського народу в пам'ятках мистецтва XVI—XVIIІ ст. — К.: Вид-во АН УРСР, 1958. — 148 с., іл.

2)            Художній метал: Історичний нарис. — К.: Мистецтво, 1972. — 116 с., іл.

3)            Художнє лиття на Україні XIV — XVIII ст. — К.: Наук. думка, 1973. — 132 с., іл. (зі «Словником майстрів художнього лиття» на 20 стор.).

Щедрий дарунок земляка-науковця істотно розширить наші уявлення про творчі засяги  Павла Жолтовського.

Далі буде.