Привітати Почесного громадянина нашого міста, письменника Бориса ТКАЧЕНКА з виходом у світ його нової книжки «ПОГРОМ» нещодавно завітали до Лебедина високі гості з Києва — Євген Олександрович СВЕРСТЮК та Олександр Анатолійович СУГОНЯКО.

Олександр Анатолійович — Заслужений економіст України, Президент Асоціації українських банків, Віце-президент Центрально-Євразійської банківської федерації, член Координаційної Ради банківських асоціацій країн-членів ГУАМ. У 1990 р. він був обраний народним депутатом України, разом із Вадимом Гетьманом доклав чимало зусиль у впровадженні національної валюти — гривні та в забезпеченні її конвертованості. Завдяки таким патріотам, як Сугоняко, наша країна, незважаючи на спротив Росії, США та МВФ, таки перейшла на свою грошову систему.

Євген Сверстюк — автор численних книг та публікацій, доктор філософії, Президент Українського пен-клубу, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка. За правозахисну діяльність, за участь у «Самвидаві» і протести проти незаконних судів відбув 7 років концтаборів та 5 років заслання. Нині він редактор газети «НАША ВІРА», бере активну участь у політичному житті України. Учений світ називає Євгена Олександровича «СОВІСТЮ НАЦІЇ».

Гості ознайомилися з літературним доробком письменника, подарували йому свої книжки. Разом відвідали пам’ятні місця Лебедина, зокрема Могилу Гетьманців та меморіал «Жертвам Голодомору-геноциду 1932—1933 років». Побували на пасіці письменника, а головне — залишили гарні враження про Лебедин і лебединців. До речі, дружина Євгена Сверстюка — Валерія Вікторівна Андрієвська — наша землячка з вулиці Кобижча.

Розмова з гостями велась і на болючі теми сьогодення. Зокрема, О. Сугоняко зазначив, що не всі наші можновладці розуміють покликання України. Звільнившись від страху партійного, ми не набули страху Божого, не виплекали в собі критерію, ім’я якому — Совість. Гальмом нашого поступу є те, що штучно створені обставини розділили народ на страждаючу більшість і купку жируючих олігархів-скоробагатьків. А тепер уже заходились ділити і за територіями, і за мовами, і за церквою. Розбрат у народі веде до загибелі його, значить, ця загибель комусь потрібна.

Гості розповіли лебединцям, яких зусиль коштувало Україні впровадження своєї грошової системи. Гроші друкували за океаном потайки. Везли в Україну теж потайки, бо були відомості, що «любі друзі» можуть затопити корабель і тоді Україна залишилася б у рубльовій зоні. У заокеанському порту пустили поголос, що гроші везтиме суперсучасний лайнер, та ще й із охороною. Тим часом дорогоцінний вантаж відправили на непоказному судні і без охорони. Коли вже гроші прибули в Україну, «любі друзі» мало губи не кусали.

Тепер завдання Уряду — втримати курс гривні, зменшити державні борги і спонукати Москву не йти на Україну газовою атакою, при якій Москва продає нам газ набагато дорожче, ніж країнам Західної Європи. «Завдання ж банків, — сказав О. Сугоняко, — надавати Уряду всебічну підтримку».

Як не погодитись із такою думкою? Велика біда, коли одні налаштовані на допомогу, а інші — на розкрадання тієї допомоги. Розкрадають явним розбоєм, а більше, так би мовити, «цивілізовано». Закон бізнесу який? Купив дешевше — продав дорожче. У нас же часто-густо буває навпаки: купити за державні гроші якомога дорожче, а різницю між сплаченою сумою і фактичною ціною — вкрасти.

Гості критично висловилися щодо тих депутатів Верховної Ради, які проголосували за другу державну мову. Мовляв, знайшлись мудрагелі, що поділили за вірою, а тепер іще й за мовою. Такий поділ працює лише на ослаблення України.

Ознайомившись із архівом покійного священика о. Іоанна (Івана Дмитровича Приходька), відомого в Лебедині захисника православ’я і відбудовника храмів, Євген Сверстюк вирішив подати ці спогади у своїй газеті. «Про славного лебединця має знати вся Україна», — сказав він.

Тож чекаємо від киян добрих слів про наш край.

(На фото: Євген Сверстюк та Олександр Сугоняко