 12 жовтня 2012 р., напередодні
Свята Покрови Пресвятої Богородиці та Дня Українського Козацтва, в
Лебединському міському художньому музеї ім. Б. К. Руднєва для учнів 5-го класу
Лебединської ЗОШ № 2 науковими співробітниками музею було проведено інформаційну
годину «Пречиста Богородиця
¾
Покровителька Українського
Козацтва».
Бадьорого настрою учасникам імпрези задав закличний
«Запорозький марш» Євгена Адамцевича, який прозвучав на самому початку заходу. Ведучий
— директор музею Володимир Кравченко — розповів про історію Свята Покрови
Пресвятої Богородиці, або, як зазвичай кажуть, «Покрови» чи «Святої Покрови».
Свято це вперше виникло у Греції.
Коли на Константинополь напали вороги й узяли місто в облогу, мешканці
зібралися в церкві, щоб вимолити Боже благословення. Опівночі над ними
зненацька з’явилася Мати Божа і підняла над головами людей омофор ¾ вишите церковне покривало. Це був своєрідний знак, який символізував
перемогу. Звідси й пішла назва ¾ Покрова. Саме ця біла Покрова і стала своєрідним оберегом України.
За народною прикметою, з Покровом
починається зима: «На Покрову до обіду осінь, по обіді ¾ зима», «Свята Покрова землю вкриває де листком, а де сніжком». Відліт журавлів до 14 жовтня віщував ранній холод, пізніше птахи
відлітають ¾ зима не
квапитиметься.
Із настанням Покрови у селах
розпочиналися сватання та весілля. Тому на Покутті дівчата з самого ранку бігли
до церкви і ставили святкову свічку, бо вірили: хто перший поставить її, той
скоріше заміж піде. На Полтавщині відданиці молилися: «Свята мати Покровонько,
накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зосталася дівкою». На Поділлі
казали: «Свята мати Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку, чи в онучу
¾ най ся дівкою не мучу». А наддніпрянські дівчата просили: «Свята мати
Покровонько! Покрий землю сніжком, а мене молоду хустиною!». У різних областях
України весілля відбувалося з певними відмінностями, іноді досить значними, але
в цілому, воно всюди мало спільні ознаки. Традиційне українське весілля
складалося з трьох частин, які багато в чому повторюються: сватання, заручини
і, власне, весілля.
Головний зберігач фондів музею —
Алла Подвезько — прочитала вірш
сучасного українського поета Олеся Лупія "Свято Покрови".
В Україні це велике свято, але з
особливою повагою до нього ставилися запорізькі козаки. 14 жовтня, на Свято Покрови Пречистої Богородиці, відзначається і День
Українського Козацтва. Із давніх-давен Пречисту Богородицю запорізькі козаки вважали своєю покровителькою. На честь
Покрови будували церкви (на самому Запоріжжі була церква Святої Покрови), перед
походами молилися Святій Покровительці й Захисниці, щоб Вона допомагала їм у
боях із ворогами. Вирушаючи човнами в море, козаки брали із собою ікону Матері
Божої (а Покрова і є її прообразом), щоб вона оберігала їх у нелегкій дорозі.
Історики
вважають, що Українське Козацтво виникло у 1480-х рр., але тільки в сер. XVI ст.
їхня кількість зросла настільки, що козацьке військо почало впливати на перебіг політичних подій в Україні і Європі. Європейські монархи
наймали козаків для участі у військових операціях. Спочатку їх основну масу
становили селяни-втікачі. Були серед них також позбавлені сану міщани,
духовенство, збідніла знать. До козацьких лав уливалися поляки, білоруси,
росіяни, татари, але основу козацтва Придніпров’я складали українці. Російський
різновид козацтва розвинувся на річці Дон. Саме слово „козак” має тюркський
корінь і означає незалежну людину, яка не має чітко визначеного місця у
суспільстві. Упродовж кількох століть українське козацтво захищало український
народ від експансії з Півдня і Заходу.
Існує переказ, що після
зруйнування Січі Запорізької в 1775 р. козаки, що пішли за Дунай під ласку
турецького султана, в еміграцію, взяли із собою і образ Пресвятої Покрови.
Українська Повстанська Армія
(УПА), що постала рівно 70 років тому в часи Другої Світової війни як збройна
сила проти гітлерівської і більшовицької окупації України, теж обрала собі Свято
Покрови за День Зброї, віддавшись під опіку Святої Матері Богородиці. Таким
чином, Покрова святкується у нас не тільки як народно-релігійне, а й як
українське національне свято.
Відроджуючи
давні козацькі традиції, на поч. 1990-х рр. в Україні утворилося сучасне
Українське Козацтво як система самодіяльних об’єднань громадян України. Це
стало можливим в умовах демократизації суспільного життя в Україні.
Свідченням
зрослого авторитету Українського Козацтва стало встановлення згідно з Указом
Президента України від 7 серпня 1999 р. Дня Українського Козацтва, який відтоді
відзначають щороку 14 жовтня у день Свята Покрови Пресвятої Богородиці. Іншим
Указом Президента України від 22 грудня 1999 р. було утворено Координаційну
раду з питань розвитку козацтва при Президентові України. На Координаційну раду
покладено завдання вносити пропозиції щодо формування державної політики у
галузі відродження та розвитку історичних, патріотичних, господарських та
культурних традицій Українського Козацтва, сприяти укомплектуванню окремих
підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань призовниками,
які є членами козацьких організацій. За різними оцінками, в Українському
Козацтві на поч. 2000-х рр. нараховувалося від 150 до 160 тис. осіб.
Потенціал, який несе в собі Українське Козацтво, може
бути використаний для патріотичного виховання громадян у дусі відродження
лицарського духу та любові до України, готовності захищати її територіальну
цілісність. Хай Пречиста Богородиця береже нас від чвар і розбрату і дасть нам
мудрість і терпимість одне до одного заради майбутнього України!
По ходу імпрези неодноразово звучали
аудіо-записи козацьких пісень ¾ «Ой, на горі та й женці жнуть», «Їхав козак за Дунай», «Наливайте,
браття!», «За Україну!». Школярі з цікавістю прослухали інформацію про великі
національні свята українського народу.
*діти під час інформаційної години *
В. КРАВЧЕНКО, директор ЛМХМ ім.
Б. К. Руднєва
|
