Трохи більше місяця тому, 26 квітня, в Лебединському міському художньому музеї ім. Б. К. Руднєва відбувся вернісаж виставки під назвою «Зоряна дорога Марії Савченко», присвячена 100-річчю від дня народження знаменитої доярки, нашої землячки, двічі Героя Соціалістичної Праці Марії Харитонівни Савченко (1913—1995).

Народилася вона 27 квітня (14 квітня за старим стилем) 1913 р. в селянській родині в с. Токарі. Закінчила курси лікнепу. Протягом 1929–1936 рр. працювала на польових роботах у колгоспі «Червона зоря» (пізніше — колгосп ім. В. І. Леніна Лебединського району), протягом 1936–1941 рр. — телятницею, а в 1944–1961 рр. — дояркою. Під час Другої Світової війни Марія Савченко брала участь в евакуації великого селекційного стада корів унікальної племінної Лебединської породи молочних корів до Вольського району Саратовської області.

По війні Марія Харитонівна зайнялася також активною громадсько-політичною діяльністю. Член КПРС із 1945 р., вона обиралася депутатом Верховної Ради Української РСР 2—8-го скликань. 1947 року Марія Савченко отримала від кожної з 8 закріплених за нею корів по 5810 кг молока, і їй було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці (1948). Вона була делегатом XVI, XVIII—XXIII з'їздів Компартії України, членом ЦК КП України (із 1954 р.), делегатом ХХ—ХХІІ з'їздів КПРС. Наприкінці 1950-х рр. вона довела надої молока до 8905 кг від однієї корови і була вдруге удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці (1958).

Із 1962 р. Марія Харитонівна Савченко обіймала посаду завідувачки молочнотоварної ферми колгоспу ім. Леніна (Лебединського району). На базі цієї ферми було створено обласну школу передового досвіду, в якій переймали досвід кілька тисяч молодих доярок області та республіки. 1966 року вона закінчила Мало-Висторопський сільськогосподарський технікум. Марія Харитонівна була привітною, щирою та гостинною жінкою, пам’ять про яку й донині свято бережуть токарівці. Померла вона 12 травня 2005 р.

Унікальна виставка «Зоряна дорога Марії Савченко», хоч і не може похвалитися великою кількістю експонатів, але досить потужна за своїм наповненням. До експозиції увійшли справжні шедеври образотворчого мистецтва — живопису, графіки і скульптури, історичні і сучасні художні фотографії. Мармурове погруддя роботи Народного художника УРСР, відомого скульптора Макара Кіндратовича Вронського (1910—1994) — «Портрет двічі Героя Соціалістичної Праці М. Х. Савченко» (1960 р.) — в реалістичній манері передає не лише фізичну схожість, а й містить психологічну характеристику портретованої особи. Перед глядачем постає проста жінка-селянка й водночас вольова, енергійна особистість, із глибоким почуттям власної гідності  й доброти до людей.

Окрасою експозиції є також велике панорамне полотно харківського мистця Бориса Опанасовича Колесника (1927—1992) «Портрет двічі Героя Соціалістичної Праці доярки М. Х. Савченко» (1961 р.). Цей живописний твір був виконаний майстром пензля після творчого відрядження на пленерні етюди влітку 1960 р. в с. Токарі. У картині, написаній олійними фарбами, ми бачимо, як у білому халаті, заклавши руки за спину і злегка посміхаючись, дивиться на глядача уславлена доярка (зображення трохи більше за натуральну величину). А поруч із нею зображені її колеги по роботі на фермі, корови, телята, бідони з молоком. Виконана в яскравих кольорах, наповнена сонячним світлом, картина викликає оптимістичний, радісний настрій.     

Київський художник Костянтин Олексійович Крилов (1910¾?) виконав у 1976 р. графічний «Портрет двічі Героя Соціалістичної Праці М. Х. Савченко» (папір, вугіль). Слід зазначити, що цей твір ще в 1978 р. передала в дар художньому музеєві сама Марія Савченко. У цій роботі можна відзначити чітку композицію і майстерний малюнок.

Серед експонатів виставки також представлені твори лебединських фотохудожників — «Погруддя двічі Героя Соціалістичної Праці М. Х. Савченко в с. Токарях» (2008 р.) Віктора Івановича Носкова і «Польова дорога. Токарі» (2012 р.) Всеволода Івановича Прудника.

Доповнює експозицію виставки літературно-публіцистичний матеріал — десятки книг, альбомів, газетних та журнальних публікацій, у тому числі книга Марії Харитонівни «Життя у праці» із власноруч зробленим дарчим написом.

Отже, експонати виставки своєю особливою мовою — мовою різних видів образотворчого мистецтва — розповідають нам про життєвий шлях цієї по-справжньому легендарної жінки, яка своєю працею прославила наш рідний край — Лебединщину.

І сьогодні родина Марії Харитонівни та її нащадків продовжує жити в Лебедині. Найстаршим членом цієї родини є 75-річний племінник Анатолій Савченко. Добре пам’ятають Марію Савченко її дві онуки Лариса Водзинська та Тетяна Кузьменко, а також правнучка Ксенія Кузьменко, що в день вернісажу виставки завітали в художній музей. Родинне коло доповнюють ще одна правнучка Марія, один праправнук і дві праправнучки.

Художній музей запрошує всіх лебединців, хто цікавиться образотворчим мистецтвом та життєвим шляхом Марії Харитонівни Савченко, відвідати виставку, що діятиме ще протягом двох місяців.

Ю. ГОЛОД,

науковий співробітник ЛМХМ ім. Б. К. Руднєва,

куратор виставки